Поклик рутини

                                     [i]Посіє  рятунок  від  горя  любов...
[/i]
Люби,  як  не  сила  життю  пробачати,
Люби,  коли  обрій  умито  вогнем.
Тобі  залиши́лося  вірить  і  знати  -
Щастя  не  змити  пекучим  дощем.

Чекати  -  не  сила,  а  поклик  рутини...
Знову  холоне  безсильно  мазок,
Що  став  одинокою  тінню  картини,..
Але  за  любов'ю  окинув  місток.

Люби,  як  не  сила  черпати  надію
І  вірити  в  зовсім  опалі  світи.
Люби,  коли  живиш  оманою  мрію,
Аби  вже  ніколи...її  не  знайти...
                                                               09.04.2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2023
автор: Сара Ґоллард