[i]« Кому Великдень,
а кому і досі пасха...»[/i]
Безобразие
І
Ой! Погани нас опередили,
викупили першими вогонь
благодаті і гундяй дурило
потирає ратиці долонь.
ІІ
Судячи на голову здорову,
свята великоднього нема...
у парафій – горе без ума,
у частини відібрали мову,
відкололи віру від любові
і надія жебрає сама.
Фарисеї... гірша половина
православ’я, що катує Сина
у екстазі зла і боротьби
нині, по іронії судьби,
вороги моєї України,
піддані московії, раби.
ІІІ
Але є і має бути знову
як було одвічно – у віках
і навіки у пророчих снах...
..............................................
у сусальній золотій обнові
українське полум’яне Слово
воскресає в синіх небесах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2023
автор: I.Teрен