Вже сонце низенько сідає
Згортає ,як сонях пелюстки.
Лебідь до лебідки злітає
Просить її серця і руки.
Ти, люби мене... люби, кохай !
Не відпускай милий від себе.
Веди у ніч - казковий рай
Де місяць і зоря край неба.
Цвіте весна яблуневий цвіт
Так пахне п'янко плід медовий.
Розлився ,як море ніжний квіт
Єднає долі - час чудовий.
Ти ,люби мене... люби, кохай!
Не відпускай милий від себе.
Про любов ніжні пісні співай
Знайди зірку щастя край неба.
Подихом змерзлі руки зігрій,
Шоб відчула солодкі уста.
Я твоя милий, ти тільки мій!
Нас звінчає зірка золота.
------- 2--------
Я так , люблю колір голубий!
В променях сонця -синю блакить.
Як вніч сходить місяць молодий
Сипле із глека зорі, в цю мить.
Коли впаде зірка у трави...
Загадаю одне бажання.
Щоб дзвеніла струна октави
Ніжна музика про кохання.
Я намалюю казковий рай
Садочок в яблуневім цвіті.
Щоб ти прийшла у зелений гай
Де білі голуби на вітті.
А ми ,як голуби з тобою
Неможемо наговоритись.
Виграє водограй луною
Щоб від спраг кохання напитись.
Говори ніжні- ніжні слова
Вдихни аромат пахощі весни.
Щоб хмеліла цвітом голова
Розквітали щастям я і ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2023
автор: Чайківчанка