Лютневого сонця захід,
Знову будить надію,
На добру весну.
Нагадуючи, що не тільки
Зимовий день тлінний,
Кінечне твоє життя.
В якому також настає
Захід, не відомо кому,
Та встановиться
Чорна, марудна ніч.
Інколи зі всіма зорями,
Поміж яких блукатиме
Твоя грішна душа.
Та ще живий,
Ти ще на цьому світі.
Тому не покидай
Себе на призволяще,
Та тих,
Хто навкруг тебе,
Чекаючи своєї ночі.
(Верлібр)
6 січня 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980403
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2023
автор: Володимир Кепич