Солодке море, вільний океан,
І хвиль там переливи на світанку,
Морська безодня - то є мій дурман,
Про неї сон я бачив спозаранку.
І каву п'ю із запахом морським,
І їжі смак підсолений повітрям,
Я став далеким друзям всім земним,
Бо моє серце в морі разом з вітром!
Ні шторму не боюся, ані хвиль,
Що роздирають кораблі на клапті,
Мені лишилось кілька сотень миль
До мрії, але того вони варті
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2023
автор: Христина Браун