Миротворцям рідної землі
Той біль не вимовить словами.
Його під небом не вмістить.
І не розвіяти вітрами.
Та пам'ять зберігає кожну мить.
Смертельних вибухів огроми,
Руїни, згарища довкіл.
Цей ворог давній і знайомий
На перехресті всіх віків.
Ніщо не в силі зупинити
До волі прагнення святе.
І час настав. І буде битий
Хто із мечем до нас прийде.
Й зростуть з руїни нові вруна
На зло прелютим ворогам.
Щаслива буде мати юна.
Із первоцвітом - немовлям.
Тому вони в самому пеклі
Ведуть зі злом нещадний бій.
У дусі пращурів воскреслім,
Як миротворці на землі своїй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2023
автор: Йосип Петрик