Цілувалися так довго,
Що аж губи стали більші.
Пта́хи всі зібрались в коло,
Було їм від того смішно.
Поцілунки стали дивом,
Всі не бачили такого.
Може він приносить силу?
Бо не знали головного.
Птахи стали цілуватись,
Прикладати дзьоб до дзьоба.
Є природа у них - мати,
Цілуватись й їм охота.
Розлетілися повсюди,
Йдуть поцілунки всі в життя.
Для них прикладом є люди,
Хоч мова в кожного своя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2023
автор: Валентина Ярошенко