Вибачай, що тебе зачекалась,
Бач, стежина ще не зацвіла,
Що тебе думками малювала...
Утомились ждать ворота в рай.
На мольберт уяви не лягають
Неслухняні вертунці- думки,
Бо художник сам іще не знає,
Де і як покласти ті мазки?
Ти - розмите марево із мрії,
Не набудеш обрисів чітких.
Ти - зірки в далекому сузір'ї,
Які ще ніхто і не відкрив.
Вже завіси брами від Едему
Не тримають тяжкості воріт.
Вже пускає корені у землю
Хмарка мрій і виростає живопліт.
08.04.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980503
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2023
автор: Chara Vinna