ОЙ ЗАВАРИЛАСЯ ЩЕ ТАЯ КАША!
Попід Дніпром ,бач сталося ще те
НАУЧНЕ диво:
Архьологі..Могилу черговую
рятували хтиво..
Та уявіть..Дитячу розкопали!
То певно вдачу таку пани мали?.
Хоча , місцеві триста років ,
могилу ту
Козацькою вважали!
Та фахівцям сучасним-
видно краще!
- Могила то дитяча! - гомонять.
Бо артифакт знайшли ми знаменитий:
Підмисник з кашею!
Та й нумо частувать
отою кашею
Всю владу заходились..
І кашею козацькою обїлись..
Що як ті воли стали ремигать
Не зупинити!
Висновок із того:
Як слід козацькую дитину
Пробудити..
То мисник з молочною кашею,
Не варто в неї забирать!
Розсипалася каша ..
Ніде діти!
Вже й не збиреш.
Така ото біда!
Козацькою... була ота могила.
Тепер дитяча стала..
Молода!
Зазеленіла! На всю Україну!
кричала, заридала! Ожила!
До Правди, Бога мову завела:
Дітей могили...
Зрада знов копає!
Козацьку Душу,
Серце розтинає!
Ой..ще копайте, далі!
Може, знов, якого глека
Знайдете..
Веретена чарівні?
Не забувайте тільки
Що могила та забере
Останні ваші Дні!
Ан. Бук-Стефко
Останнім часом архіологи ломатимуть собі голову над одним питанням..яка каша то була: рисова, гречана чи все ж булгарі..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980522
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2023
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)