Як же довго моя душа мовчала... І нарешті заговорила. Заговорила до Тебе.
Не втрать мене бо ж я тебе втрачаю
Не втрать прошу я вітром шепочу
Коли ж мовчу то знай що помираю
Пробите серце стрілами дощу
А їх тут безліч бачиш в сновидіннях?
Моїх замерзлих рук не бачать вже
Бо ж все лишилось в ніжності сплетіннях
Забути б все чи варте оце все?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2023
автор: Женьшень