Я пройдусь босоніж гладдю росяною,
Заквітчаю голову рутою-травою
І барвінком синім, як високе небо,
Червонястим маком і котиком вЕрби.
Заквітчаю тіло у барви веселки,
В серпанок туману, в вітерець легенький,
У тепло матусі, у засмагу літа,
В прохолоду тіней і у лоскіт жита.
Заквітчаю душу я в усі чесности.
В ній не місце лободі та траві-осоту!
Співчуття у серці нехай проростає,
Паростки байдужості нехай засихають.
Заквітчаю розум у жагу пізнання,
В безсмерні сонети, книг оповідання,
У мазки картини та у па балету,
В монологи ролей, звуки оперети.
Все, що зацвітає, вабить і милує.
Все, що засихає, скніє і марнує.
Chara Vinna
17.03.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2023
автор: Chara Vinna