Я купалась у сонячнім сяйві,
У душі – неземна благодать,
Бог сипнув на галявину сонечок,
Цю красу неземну не віднять!
Їх багато-багато-багато!
Оченятками дивляться в вись,
Жовті війки – промінчики сонечка
Жовтим морем скрізь розлились.
Дітки сонця й матусі-земельки,
Ніжно-милі малятка весни,
Я вбираю всі сонечка в душу,
Щоб зимою прийшли в мої сни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980639
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А