Пролиті сльози вже забуті,
Розбите серце вже пусте...
Усмішка вкрадена, чужа,
І думка вже без змісту.
Забута я як сніг,
Освітлена як день,
Пролинула як час,
Як вітер , як вода...
Вже чути із душі,
Байдужість до найкращих.
До тих для кого я,
В житті усього варта.
Напевне я розмита,
Як помилка в рядку.
Напевне я забута,
Як книжка у вогні.
Заплакана й мрійлива,
Розлючена і дивна,
Залишила всім слід,
І рани у душі...
Тепло замерзло від гріхів,
Слова забулись вже давно,
Життя полишило свободи,
І чисту правду у любов...
Прокинула у прірву,
Спалила все миле,
Забула частинку,
Кохання до інших...
Нехай я одна,
Нехай не щаслива,
Але я пройду,
І суть долі знайду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=98068
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.10.2008
автор: Olenka