Не до свята Йому сьогодні,
Не до воскресінь.
Почекають безодня
Й священна Вітцівська синь.
Він цілує натільний хрестик
І шле амінь
Всім страхам у небесну
Вітцівську синь.
Він бере автомата
Й разок гранат.
Він іде убивати,
Хоч сам не кат.
Скаженіють Голготи,
Сичать хрести:
- Чуєш, хлопче, ну, хто Ти,
Щоби нас обійти?!
Він стиска автомата
До схлипу черг.
Вся надія на Тата
( На кого ж ще?) -
І злітає молитва
В небесну синь:
- Не завершена битва, -
Шепоче Син, -
Не зійшла поки правда -
Самі хрести.
Дай хоча би до завтра
Помсту цю донести.
Він цілує натільний хрестик
І шле амінь
В мовчазну піднебесну
Вітцівську синь.
Перестигла Голгота
Втрачає терпець:
- Чуєш, хлопче, ну хто Ти,
Щоб відстрочить кінець?
Прицвяховують кулі
Важезний хрест.
Десь за три дні почують:
- Христос воскрес!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2023
автор: ptaha