Чи знаєш ти, трамваю, шлях в дитинство?
На коліях ще спогади живуть.
І в пам’яті моїй цвіте намистом
із мамою в столицю довга путь…
Туманять роки та не можуть стерти…
Вагони і нові хоч та чужі.
Дорогу цю відшукую уперто,
де жевріють зупинок міражі.
Мене тут осінь люляє, як неня
й несе кудись, мов листя на руках…
Насип мені ще спогадів у жменю,
якщо не можеш указати шлях.
20.04.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2023
автор: Микола Соболь