Безсоння – це маленька гільйотина
і ніч її беззмінний ешафот.
Пульсує кров по стомлених судинах
і час здається марнота марнот.
Безжально ранок виїдає очі,
допоки сонце Боже не зійшло.
Прогнав свої думки до сну охочі
та до чернеток прихилив чоло.
І трави, і пігулки пив та всує,
бо завжди сон лишався нетривким.
Ніщо нічниці* краще не лікує
за віршів недописані рядки.
20.04.23р.
Нічниці – відсутність сну, безсоння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980711
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2023
автор: Микола Соболь