Дід на бабу ще заліз,
Не зрозумів, як сталось?
Повертівся і вмить зліз,
Бо сил було замало.
А Баба розлягалася,
Душа у мріях вже була.
Кректання в діда мало,
Ярість тільки виросла.
Нових слів дідусь зазнав,
За все життя не слухав.
В них була одна ганьба,
Червоні стали вуха.
Руки дід уверх підняв,
-Казни мене хоч зараз.
Все життя - одна була,
Я не змінив ні разу.
Зрозуміла баба все,
І діда цілувала.
-Рідний мій - люблю тебе,
Пробач, що зло я мала.
Одумайтесь усі жінки,
Цінуйте чоловіків.
Почуйте раз їхні слова,
Вони найкращі в світі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980730
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2023
автор: Валентина Ярошенко