У це́рковці старій,
де вітражі на вікнах –
як вхід ув інший світ,
криштальний, мов сльоза,
де лілія в руках
Пречистої розквітла
і розілляла сяйво
по древніх образах…
У це́рковці старій,
де духмяні́є ладан,
де мироточить серце
під мантри молитов,
стою самотньо в тиші,
дрібна і безпорадна,
віддавши грішну душу
під цей святий покров.
І так мені незвично,
відречено-блаженно
у церковці старій,
що світлом розцвіла!..
Мов білосніжний голуб
сідає на рамено
й рука Христова ніжно
торкається чола.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2023
автор: Наталя Данилюк