У пітьмі притихшоі кімнати
Затиска в долоні телефон
«Синку де ж ти?» - бідкається мати
Вкотре біля вицвівших ікон.
Образи святих мов заніміли,
Для надіі не дають ознак…
Мати молить Господа щосили,
Щоб вцілів синочок одинак.
Доки губи шепотять молитву
І лампадка вогником горить,
Мати вірить - виграє цю битву,
Від нещастя сина захистить.
«Господи, помилуй Україну
І синочка урятуй від бід!!!»
Та молитва аж до неба лине,
В кожнім серці залишає слід.
Тетяна Котельнік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980759
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2023
автор: Покровчанка