Кохання й пісня, й гамірна столиця –
Саме між ними вибір мав зробить…
Не раз і сцена буде йому сниться,
Та всі-усі ми доленьки раби…
Чи закохався цей солдат удруге,
Коли назвав вже іншу: «Ти моя!»
Чи від армійської це сталося напруги?
Ні, голос мав, неначе в солов’я.
Вона ж на крилах слави вже літала
І кликала його також в політ.
А в Україні… донечка зростала
І пізнавала дивний білий світ.
Служити довелось йому три роки,
Тож чергувались муштра і свята,
Аж поки служба добігала строку.
Він поряд з її славою літав.
Ще тліли почуття в листах нечастих,
Що посилав дружині на село,
Шукав між двох своє сімейне щастя.
Кохання перше все ж перемогло.
Він повернувся, як маленька Ната
На ніжки власні вперто зіп’ялась.
Чи це дозволило йому переконатись,
І мрія солов’їна не збулась.
Пробігли дні і місяці неспішно,
Аж ось таксі із міста прибуло:
Була це та лебідонька успішна,
Котра на сцену кликала крилом.
Їх стріча вже під вечір відбулася,
Кінця чекали місяць і зірки.
Дружина з ними гідно повелася,
Хоч другим була берегом ріки..
Його чекала сцена у столиці.
Талант його не міг же підвести.
Здавили мозок подруги гостинці:
Як же без батька донечці рости?
І він спинив свій вибір на дружині –
Її в житті уперше цілував.
Провів співачку знану до машини,
Не поскупився все ж і на слова:
Життя моє, як і твоє, єдине,
І місце кожному намічене у нім.
Належить моє серденько… дитині…»
Й застигли вдвох в риданні у німім.
Він залишився там, де особливо
І трави пахнуть, і пливуть хмарки.
Чи був цей чоловік в житті щасливим,
Що вибрав інший берег він ріки,
Про це лиш місяць знає і зірки…
20.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980781
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2023
автор: Ганна Верес