Я складаю з уламків пазл,
Де була я цілком щасливою.
Тільки щось не знаходжу пазлік
Із безпечною Україною.
Не достатньо там друзів, радощів,
І немає покою в світі.
Хтось підкинув якихось гадощів.
І чомусь не сміються діти.
Та не здамся я, все одно складу.
(Так тебе мені не вистачає!!!)
Все, що втрачено точно віднайду!
Щастя ще до нас знов завітає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2023
автор: Щукіна (Гордієнко) Ірина