Планета трахає мене
Сильніше й потужніше бере.
Все як завжди, лиш без трусів,
Бери мене, бери без слів.
Уже відсутній і засув,
Щоб в щілину ти просковзнув.
Ой, знову страстно він бере,
До орхідеї не протне.
Мед - вабить,
жало - жалить,
Бутон цвіте,
Річка - тече.
Як не крути, усе ж минеться.
Скрипка струни в мені вже рветься.
Кров від оргазмів б'є і б'є,
Щілина воду мою п’є.
Мить блаженства - зафіксую,
Досконалість я відчую.
Вогню ж бо дай,
Бери мене, не відпускай.
Планета трахает меня
Сильней й мощней день ото дня.
Все как всегда, но без трусов,
Бери меня, не нужно слов.
Уже отсутствует засов,
Щель у меня вместо мозгов.
Вновь кто то трахает меня,
Есть орхидея у меня.
Запретов нет, случайно все.
Прекрасней нет внутри цветов.
Мед – манит, жало – жалит,
Бутон цветет, река – течет.
Как не верти, ведь все пройдет.
Скрипка во мне поет, поет.
Кровь от оргазмов бьет и бьет,
Щель наслаждений только ждет.
Запечатлю я миг блаженства,
В моих изгибах – совершенство.
Хочу огня, бери меня
Мощней й сильней день ото дня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980819
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2023
автор: oreol