Тату, мене назвали москалем
Тату, мене назвали москалем,
Хоч я в Москві не був ні разу,
А Коля в мене кинув каменем,
Сусідський хлопчик, що живе за нами зразу.
У школі кажуть, ти московський піп,
І славиш «рускій мір» у нашій церкві,
Що, наче, є у тебе чорний джип,
Що не відспівуєш героїв мертвих.
А гроші, що за свічки і просфори,
Ти відправляєш прямо ворогам.
На них купують міни і патрони,
А потім гатять тою зброєю по нам.
Ще називають – ФСБешник в рясі,
І якось так – колаборант,
Та ми, поки що, в третім класі,
Такого слова не проходили, це факт.
У того Колі старша є сестра,
Вона кричала: - Чемодан, вокзал, Росія!
Що нас невдовзі виженуть з села,
Бо у людей на нашу церкву алергія.
Я їм не вірю, тату, то не правда все,
Це ж ти мене навчив любити Україну,
Що перемогу нам молитва принесе,
За нашу землю, бо вона у нас єдина!
А тих, що кажуть за просфори і свічки,
Я в церкві ще не зустрічав ні разу,
Ну, може, раз у рік, щоб посвятить паски,
Ну, може, ще раз, яблука – на Спаса.
Це прихожани склали гроші на приціл,
І діти, і хто співає в хорі,
А ми з тобою, продавали мед і бджіл,
І ярмарки робили у недільній школі.
Я ось, що думаю про джип,
То ж, певно той, що приїздили волонтери,
А, з ними друг твій, пан-отець Пилип,
Везли на фронт спорядження й консерви.
Про ФСБ, агентів в рясі, «рускій мір»,
То тільки в телевізорі волають.
У нам Євангеліє вдома і псалтир,
Канони, кондаки і тропарі лунають.
Із руських, я про путіна лиш чув,
Та вечорами ми читаємо Шевченка,
І Лесю Українку і Франка ледь не забув,
Твою улюблену Костенко...
«Колаборанта» в словнику я відшукав,
Але ж, ти співпрацюєш тільки з Богом,
Я знаю, тату, все в Його руках,
Ми вимолимо в Нього перемогу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980822
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2023
автор: Костянтин Вишневський