Візьму-но я віршовий целібат!
Скину тягар нав'язливої рими.
Можливо, хтось тій римі був би рад.
Боюсь, що доведе до домовини.
- А як же хист? - спитаєте мене, -
Загнати у куток, рядном накрити?
- Облиште, то не хист, а щось дурне!
Та римувати можуть навіть діти!
- А, може, для кого оаза вірш?
Притулок в обезводненій пустелі?
- Мої вірші, як в горлі з риби кість!
Позбавишся, і враз станеш веселим.
-То, може, вірші для нащадків спадок?
- Сучасник їх не бачить упритул!
Те римування, це не той випадок...
І не достойне славних палітур.
Візьму вже точно віршовий целібат!
Chara Vinna
09.04.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2023
автор: Chara Vinna