Правдивий друг

О,  дай  нам,  Боже,  друзів  всім  таких,
Які  й  в  помилках  зможуть  не  судити.
Зігріють  добрим  поглядом  своїм,
І  скажуть:  зможеш  по-новому  жити!

Нам  не  згадають  що  було  колись,
Не  дорікнуть  у  вчинених  провинах.
Підтримають,  промовлять:  ти  молись,
І  поруч  з  нами  стануть  на  коліна.

Не  кинуть  камінь  в  спину,  і  в  лице
В  зрадливості  не  будуть  нам  плювати.
Обмиють  ноги  мовчки,  й  від  себе
Не  будуть  нам  урок  життя  давати.

Попросту  сядуть  поруч,  обіймуть,
По-справжньому  душі  поспівчувають.
Як  буде  треба  -  сльози  теж  проллють.  -
І  крила  віри  знов  повиростають!
***
"Правдивий  друг  любить  за  всякого  часу,  в  недолі  ж  він  робиться  братом."  (Пр.17:17,  Біблія)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2023
автор: Лілія Мандзюк