НИЗЬКИЙ УКЛІН, ПОВАГА Й ШАНА

НИЗЬКИЙ  УКЛІН,  ПОВАГА  Й  ШАНА

Низький  уклін  й  повага  й  шана,
В  душі́  та  серці  навіки́,
Нестерпний  біль,  суцільна  рана,
Могили,  свічі  та  вінки.

Словами  біль  не  передати,
Не  описать  його  пером,
Героїв  маєм  пам’ятати  –  
Вони  заснули  вічним  сном.

За  неньку  голови  складають,
Ідуть  із  ворогом  на  прю,
Вкраїну  рідну  захищають,
З  гори́  це  видно  й  Кобзарю.

Вертають  з  фронту  в  домовинах,
Німіють  ріднії  щодня,
Втрачає  доню  хтось,  хтось  –  сина,
Їх  позбавля  життя  руsня.

Чорніє  вдома  мати  з  горя,
В  сльозах  питаючи:  «Чому́?
Чому  спіткала  ця  недоля?
Коли  прийде́  кінець  цьому́?»

Щодня  поповнюються  списки,
Героям  всім  низьки́й  уклін,
А  ПЕРЕМОГА  наша  близько,
Воскресне  ненька  із  руїн.

Та  не  воскреснуть  лиш  герої,
Ніхто  не  встане  з  домовин,
Ворожі  зібрано  набої…
Біль  не  забере  й  часу  плин.

19.04.2023  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,  2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980873
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР