Слова пекучі - кинуті каміння
Добряче влуплять - рани на душі
Бронею посмішка, отруює сумління
Думками невитримними в тиші
...
Здавалось з неба, ми дрібні комашки
А варимось в безглуздості словах
І б'ється серце, як маленька пташка,
Що знову в цих ілюзіях не так?
...
Та все не так, коли занадто боляче...
Усмішка не рятує від дощу
Здавалося вразливість -це прекрасно
Чому ж тоді під шепіт не прощу?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980885
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2023
автор: Квітка))