Знайома, не знайома,
З волоссям до плечей.
З очами, де не втома,
Питання там: « Ти чей?»
Не можу відповісти,
Не можу щось казать!
На очі променисті
Дивлюсь , як ті блищать
На пальці її довгі,
На нігтів манікюр…
І молодий я, мов би,
В душі моїй алюр! -
Так хочеться кричати,
Піти на схил Дніпра.
Забувши все співати.
Як наче дітвора
Вона ж, сміється тільки,
Волосся поправля.
Як будеш на весіллі, -
Там наречена я!
21.04.23.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980934
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2023
автор: Романьков