"Тік - так, тік - так", - а може все не так?
Хіба ти можеш чути голос часу?
Та й час не чує нас...
Виходиш з чашечкою кави на терасу.
Із даху лине романтичний джаз.
Позаду суєта, шалений ритм життя.
Звільняєшся від переповнених думок,
Лиш кава, джаз, серця биття...
Ідилію порушує дзвінок!
Знов повернулась метушня...
Чому? Ти ж на терасі час благав
Не бігти, не заганяти в смерть коня!
А зупинитись... Та час помчав!
Чекаєш найдорожчого у світі.
Замовив столика "один на двох",
Навколо пари усміхаються привітно.
Он "той" не зводить погляд із панчох..
Ось-ось прийде, за мить побачиш постать.
Прикипів погляд до вхідних дверей.
Одні вже йдуть, приходять інші гості,
Нема від нього ніяких вістей!
Чекання тягнеться нестерпно довго.
Здається, зупинився час.
"Чому стоїш, невже залипли стрілки?
Скажи вже звичне для тебе "тік-так"!
"Тік - так, тік - так".
Хіба ти чуєш голос часу?
Та й час не чує нас!
Chara Vinna
29.03.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980944
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2023
автор: Chara Vinna