Куди втекла блакить моїх очей?
За небокрай далекий незбагненний?
У синю просинь, по якій тече
Руно овече чередою нескінченно?
А може пам'яттю синіє на квітках,
Що незабудкою тендітною зоветься?
На полотні пелюсток у мазках
Атласно-синіх - морем розіллється?
Чи Маріанський жолоб проковтнув
Втікачку бірюзу з очей-мережок?
Нетихий океан і не збагнув,
Що лазур з райдужок, а не з сережок...
Що відірвав від серденька мого
Частинку, що далеко баввоніла
З надією на щастя і тепло...
Кришталь очей перетворивсь у скло
Холодно-сіре, й душу вже не гріє....
Chara Vinna
22.04.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2023
автор: Chara Vinna