Навіяне ніччю

Світ  біліше  снігу  чи  навпаки?
Але  хіба  у  тому  річ?
Вітер  струшує  спізнілі  думки.
Отак  до  нас  приходить  ніч.
Бачиш  прямує  вона  навпрошки,
іде  крізь  дім  і  через  сад…
Хмари  на  небі  немов  фартушки,
а  поміж  ними  –  зорепад.
Дивні  створіння  я  бачу  в  імлі,
рухається  нічний  вертеп.
Чесно?  Усі  ми  гості  на  землі.
І  тільки  серце:  геп-геп-геп…
23.04.23р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981009
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2023
автор: Микола Соболь