Плач, моє серце, ридай,
Сльози загоюють рани,
Наче цілюща вода,
Наче рослинні бальзами.
Може, кохання й було...
Серце його не збагнуло.
Холодом стало тепло,
Мукою стало минуле.
Журно надії мої
Враз обернулись на мрії,
Стихли в гаю солов’ї,
Сонце вже світить, не гріє.
Жовкне знесилений лист,
Хмари важніють похмурі,
Шириться в’їдливий свист
Дуже раптової бурі...
Плач, моє серце, ридай,
Сльози загоюють рани,
Наче цілюща вода,
Наче рослинні бальзами.
17.08.1998
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2023
автор: Ти-2