*** ("Спини це все…")

Спини  це  все.  Постав  життя  на  паузу,
Щоб  не  втратити  час  гамузом.
Щоб  не  втратити  ліку  дотикам,
Щоб  зірвати  весняні  котики,
Про  які  я  забув  цьогоріч
У  балеті  знайомих  облич.
Я  людина  із  тінню  демона.
Я  людина  із  тінню  —  де  вона?
Безпроглядним  поглядом  зламаний  —
Перелюблений,  перезгаданий,
Перемелений  й  перетрощений  —
У  зневірі  довірою  зрощений,
Я  —  це  я.  Я  людина,  я  є,
Лиш  життя  —  От  потоне!  —  пливе  —
Переломане,  переписане,
Наче  в  когось  відбутого  списане,
Розфарбоване  темними  барвами,
Нездійсненними  тихими  планами,
Спантеличене  і  залякане,
І  стою,  мов  закляклий,  я  —
Недотрощений,  недоломлений,
Я  із  чогось  таємного  зроблений.
Все  навколо  —  Моє?  Не  моє?
Втім,  нехай.  Я  ще  є,  я  ще  є!

20-22.IV.23

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981048
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2023
автор: Макс Дрозд