Погляд пронизує цнотливу стелю.
Мовчазна білизна давить на очі.
- Ти сама з собою в своїй оселі?
- З без'язикою подругою зночі.
Хоч німа, а розуміє з пів слова,
З пів погляду ловить думки поготів.
Діалого-монологова розмова
У прострації духу, й у вирі чуттів.
Думи-павуки прядиво мережать,
Обтяжене горем чи невагоме,
Телеграфних стовпів галузки стежать,
За рухом меседжів в одну сторону.
І дротами незримими витечеш
До бездушної, з бетону подрУги.
Стелі байдуже, вона усе винесе,
Безрозбірно ковтати її заслуга!
Chara Vinna
23.04.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2023
автор: Chara Vinna