буде ніщо і ніде і ніяк
тобто не буде нічого
все що ще є
все це просто так -
тінь від мізинця бога
(Юрій Іздрик)
***
бо все що є вочевидь просто так –
тінь від мізинця Бога
упасти на спину лежати навзнак
валятись побіля дороги
хай спомин-межа як рядок із вірша
розріже твій куций мозок
де ти був щасливим де ти ще тримав
за гриву серпневі грози
бо все що є вочевидь просто так
немає нічого вічного
бо кожен з нас турок і кожен козак
шляху без мети алогічного
тут кожен пірнає в обман як в туман
і ходить по лезу бритви
Затято читає себе як Коран
як гострі рядки молитви
бо ж чоловік від природи як ніж
відверто прямий і гострий
а жінка як ніжність а жінка як вірш
шепоче : « вже крові доста. »
18.04.2023
Фото - Руслан Трач
Модель - Ірина Трач
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981131
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2023
автор: Той,що воює з вітряками