Замріяна натура...
О, горе їй!..
Прекрасна, і понура,
І нудна.
Вона –
Нещасна і сумна.
Бо в світі мрій – одна.
Бо в подобі своїй –
Вона сама.
О Боже мій!
Кому потрібен нині
Зразок такій людині?
Вона –
Смішна,
Вона –
Дурна.
Вона й залишиться сама
У тому й цьому світі...
У світі мрій,
Пустих надій.
Ох, і нелегко їй
Одній
У вихорі подій,
Буденних дій.
Усім чужій.
Ох, і нелегко їй
Одній...
24-25.08.1997
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981135
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2023
автор: Ти-2