Чинуші забули свої береги
На службі для свого народу...
За правду святу вже ведуться торги...
То хто ж в нас розвів цю негоду?
Цей вислів, що риба гниє з голови...
То, мабуть, і правда сивенька.
Гу-гу і гу-гу - лине пісня сови
Під плин моїх дум до раненька.
Для суддів ми стали тепер вже ніхто...
Без грошей дорога закрита.
Закони для них, як діряве пальто,
За правду поповнюй корито.
Округленим мордам останнє давай,
А їм усе мало і мало...
Для них тут земний і не писаний рай...
То ж з кого ця нечисть почалась?
І з ким повінчався правдивий закон
Й звернув на стежину облуди?
Хтось хоче Росії - зомбований клон...
Та в нас тут такого не буде!
Ми - інший по зову й по духу народ,
Б'ємо й гоним в лігво "ведмедя..."
А наше все зло упаде із висот...
Це після... і все попереду.
Злодюгам і зрадникам буде амінь!,
Що рвуть нам серця і без ліку.
За кривду і кров і терпець поколінь
Зійде Сонце Правди на віки.
11.04.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2023
автор: Василь Дальнич