[b][i][color="#05735f"]Як зІйде сонце ПЕРЕМОГИ
Війна, як сон страшний, мине.
В країні всі шляхи-дороги
Осяє щастя неземне.
Збереться люд на мирних площах,
І вийде сонце із-за хмар.
Бо це не щось - Господня Проща,
Від Бога нам, як справжній дар.
І радість тут, і сльози болю,
І, як набат, серцебиття.
Від розуміння, що за волю
Рахунок - не одне життя.
А в цей же час і в цю ж хвилину
Десь за застінками кремля,
Від болю скорчиться скотина
Мерзенна і огидна тля...
Весь люд земний зітхне - НАРЕШТІ !!!
Диявол згинув на землі...
Він в пеклі відтепер в арешті,
В гарячій вариться смолі.[/color][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981213
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2023
автор: Любов Іванова