Зливи зливаються без церемоній,
лицарі зрадоньку сіють без докору.
Ти молитовно стуляєш долоні,
ловлячи крихти долонного спокою.
Мариться франту і хмариться фронту,
тільки ніхто достеменно не мириться.
Мир восени? Це обмовка по Фройду,
бо восени хіба злива і ми оце.
Енний хрестовий і стінка на стінку,
в дотику рук вже і натяку жодного.
Чуєш, украли для чорного ринку
цвях металевий із гробу Господнього.
17.12.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2023
автор: Тарас Яресько