химерна любов

Ота  твоя  любов  –  неначе  сон,  химерна,
Мов  тихий-тихий  крик  далекосяжних  мрій.
Що  любиш  ти  мене  –  я  знав  якось  непевно,
Та  вабила  любов,  і  я  повірив  їй...

Нам  заздрили  зірки  (мені  отак  здавалось),
В  безодняву  пітьми  метаючи  тепло...
Немов  про  все  тоді  на  світі  забувалось,
Немов  усе,  як  ми,  закоханим  було...

Зітхнула  сумно  ніч,  зникаючи  в  нікуди,
Потрапив  зранку  я  у  самоти  полон...
І  марилось  мені,  що  знову  все  так  буде.
Тоді  я  ще  не  знав:  та  ніч  –  то  тільки  сон.

26.08.1998

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2023
автор: Ти-2