Привіт. Ти як? Скажи як твої справи?
Я бачу в тебе іграшка нова?
А я лишилась без своєї мами,
Померла я, а мама ледь жива.
Ти бачиш плями ці?
Отут? На білім вушці?
То кров моя, ще теплою була.
Мене в лікарні намагались врятувати,
Тепер рятують маму, ну а я пішла.
Твоїй матусі личать ці сережки,
Їх тато твій із моїх вух зірвав.
Тікали з мамою від нього ми по стежках
Та він із посмішкою нам у слід стріляв.
Мені боліло, як мені боліло!!!
Десь в грудях, спинці й навіть голові!
Він кулями та по моєму тілу...
Так і лишились ми лежати у траві.
Та ти не плач, ти в цьому геть не винна,
І зайчика мого як я люби,
І ти молись, будь ласка, безупинно
Щоб не було цієї клятої війни.
©
12.04.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981348
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2023
автор: Дарія Трембач