*****

Не  маю  докору  сумління,
Дивлюсь  на  цей  лукавий  світ,  —
По  тім'ю  б'є  земне  тяжіння,
А  я  все  прагну  у  політ.

На  сиві  гори  у  серпанки,
Де  стигне  крижана  вода;
В  холодну  нічку  на  світанок,
В  якім  родились  небеса.

Скажіть  но,  люди,  в  чому  сила,
У  чому  істина  живе?
Чому  у  світла  не  спросили,
Чому  ми  все  про  те,  про  се...?

Чому  я  бачу  слізні  очі
В  полях,  де  маками  цвіте?
А  серце  співу  щастя  хоче,
Воно  ж,  бодай  би,  не  сліпе.

Он  бачу  вже,  од  злоби  корчить...
Отих,  які  згубили  слід.
Ви,  запитайте  в  злиднів,  Отче,
Чому  не  прагнуть  у  політ?

Та  б  ми,  уже  давно  літали,
Коли  б  не  шпортались  в  багні!
Себе,  навіщо  обікрали,
Й  когось  на  муки  обрекли?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2023
автор: Олег Крушельницький