Жене вітер…

 По-під  тином
жене  вітер
пилюку  століть.
Ми  з  тобою  краплинки
життєвих  змін.
Ти  моя  гора  високая,
котру  досягти  прагну.
На  жаль,  бракує  сил,
дай  рятівну  соломинку,
підніми  з  колін.
Хто  подарує  секрет-пораду,
як  жити  на  Світі  в  любові  та  радо?
Потрібні  золоті  краплинки
сердешних  одкровень...
Занурюємося  у  химерне  мереживо
навколишнього  весняного
параду.
Живемо  у  поту  чола  свого,
на  потребу  днів,  їмо  свій  хліб.
Довкола  нас  все  живе
і  треба  цьому  радіти,
то  і  сам  станеш  оновленим  знов,
розігрієш  свою  приспану  кров...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2023
автор: Svitlana_Belyakova