Щоразу, як уперше

Які  ж  у  тебе  ,  Господи,  заграви!
Щоразу,  як  уперше,  Ти  вражаєш!
Сідає  сонце,  й  відблиски  пожару
На  білім  цвіті  міняться  яскраво.

Вишневий  сад  вібрав  кумач  небесний,
Що  ллє  за  лісом  схований  прожектор,
Й  уклались  ніжно  пелюстки  рожеві
Перуками  на  вишнях-  баронесах.

Дихнути,  зачарована,    не  взмозі.
Бо  скільки  днів  ховали  хмари  сонце!
Тепла  і  світла  жалюгідних  порцій
Нарізав  квітень,  нишкнучи  в  тривозі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981577
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2023
автор: Lesya Lesya