Вдоко́н прощупаны блокноты,
кричит под пальцами душа.
Писать грудущее блевотой -
от отвращенья чуть дыша.
Так будем че́стны, че́стны, че́стны!
Наичестне́йшие - *ер вам!
Так че́стны, чтоб врата отверзли
и прописали к праотцам.
Не жизнь - задела рикошетом
и рядом краем обошла
по бездорожью, канув в Лету,
как будто бы и не была.
И ты б, наверно, и не знал,
когда б сместилась вдруг планета,
что обок пронеслась комета,
что в космосе тебя колышет
Венера - снова малыша.
Тебе и там щемит душа,
окро́влена. А рифмы пишет?
OSALx2o23-o4
*
Усі промацано рукописи,
кричить під пальцями душа.
Майбутнє пишеться косописом -
чекае долі відкоша.
Тож будьмо щирі, щирі, щирі!
Щонайщиріші - хай вам грець!
І чесні -до такої міри,
аби наблизити кінець
пропащій голові поета.
І життя - неначе не було,
а тільки краєм перейшло
по бездоріжжю Свого лету
и так, здається, й не почав.
Якби змістилася планета,
то ти б, напевне, і не знав,
що в космосі тебе колише,
Венера щедро так горить.
Та й там душа тобі щемить,
скривавлена. А вірші пише?
26.1.1972
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981584
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 29.04.2023
автор: Под Сукно