Остання ніч, холодна ніч
Коли ти із сім’єю.
Лиш сорок днів і потойбіч
Поглине із душею.
На небі зірки мерехтять,
Мов граються з тобою.
Але батьки твої не сплять,
Поєднані журбою.
Остання ніч, але без сна,
Хоча закриті очі.
Бо у дворі стоїть труна,
Душа ридати хоче.
Часу замало для розмов,
Допоки сонце сходить.
І шепотіння молитов,
Поєднує й знаходить.
Остання ніч не чарівна,
Остання ніч прощальна.
І догора твоя свіча,
Приходить мить фатальна.
Без тебе день новий прийде,
Життя буде буяти,
Але в своїх тривожних снах,
Тебе чекає мати.
Хай кожна ніч, мов той зв’язок,
Мов стежка між світами.
Дає надію, що синок
Оберігає маму.
28.04.2023р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981588
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2023
автор: Степан Олександр