Втомлено, щемно, зі снами своїми,
Ховається в темряві синя печаль,
Аби у хвилину пустити живими
Тихі краплини по ночі повчаль.
По́вниться силою звивиста дума -
Стане подією сото-ріки,
Якщо тільки доля її не забула,
Що тисне у груди самої біди.
Хитається крона жилавого дуба...
Вчувається пісня малої сосни.
Тільки не видно химерного чуба
Сивої миті...рясної води...
22.04.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2023
автор: Сара Ґоллард