ДОДОМУ, ДОДОМУ, ДОДОМУ…

                             Додому,  додому,  додому:
                             Кричу,  як  ворона  і  я...
                             Та  там  же  війна  іде  знову,
                             А  там  де  війна,  там  й  біда...

                             Вже  років  живу  я  багато,
                             Й  війна  у  житті  вже  була:
                             Забрала  і  тата,  і  хату,
                             Бо  ж  там  де  війна,  там  біда...

                             Живу  вже  півроку  я  в  сина:
                             Тут  спокій  і  тиша  щодня,
                             Життя,  ніби  диво  -  картина,
                             І  ним  задоволена  я...

                             Та  в  серці  й  душі  щось  клекоче,
                             В  неспокої  знов  живу  я,
                             Душа  вже  миритись  не  хоче,
                             І  розпач  бува  огорта...

                             Додому,  додому,  додому:
                             Думками  давно  вже  там  я...
                             І  не  зрозуміти  нікому,
                             Позиція  це  лиш  моя...

                               Додому  лечу  я  думками,
                               Усе  уявляю  щодня,
                               Там  хата  моя,  сиротина,
                               І  вулиця,  друзі  й  рідня...                              
                             

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2023
автор: геометрія