Коли надвечір ляже спати місто,
І тиху пісню соловей почне,
Ти пригорни мене думками міцно...
Зірками небо в мить цю спалахне.
Свої я розповім тобі світанки.
Помріємо удвох ми про весну.
Ти вперше принесеш мені фіалки,
Відчую цю красу я неземну.
Коли в душі моїй заляже смуток,
І гірко серце в грудях защемить,
Ти вітром передай мені цілунок.
Він цвітом ніжним вранці прилетить.
Візьму пелюстки білі у долоні.
Твоє тепло відчую в самоті...
Підступно потечуть струмки солоні
Від мого смутку... чи від радості.
Коли тобі захочеться відчути
Красу кохання й нашої весни,
Я подумки старатимусь прибути
У твої ніжні і солодкі сни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2023
автор: Незламна