В повітрі так мало кисню,
Так важко дихати ним...
У світі так стало тісно,
І все здається чужим.
Довкілля дихає страхом...
Чому? Навіщо? Де ти?
Можна поїхати дахом.
Я пам'ятаю, прости...
Просив, щоб не хвилювалась
Я знаю, вірю, пробач,
Просто душа розхиталась...
Просто застряг в мені плач...
Просто так важко сьогодні...
Просто так важко завжди,
Думки, як вовки голодні,
Коли не знаєш, як ти...
Пробач мені, рідний, я знаю...
Це слабкість. І так не можна.
Тебе теплом огортаю,
Бо віра не переможна!
Кохання не подолати!
Тепло не зникне безслідно,
Бог буде тебе захищати!
Бо ти безцінна людина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981696
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2023
автор: Щукіна (Гордієнко) Ірина